Неба ясна просинь, пісня журавля.
Баьиного літа довгі білі коси.
І дорослі, й діти люблять тебе, осінь!
Та не тільки ти славна за свою ти вроду.
Урожай іздавна ти несеш народу.
Щедра і дорідна, пахнеш ти медами.
Славиш край ти рідний зерном і плодами.
(М.Познанська)
